КАРТИНИ
НЕБЕСНІ
ЛЕҐУМІНИ
Природа унікальна, кожне її творіння особливе.
Спостерігаючи за заходом сонця, щоразу пізнаєш нову історію та відчуваєш різні емоції. Щодня він дарує інший досвід та враження, кожен по-своєму особливий, соковитий та смачний, як десерт.
Споглядаючи на барвисті язички на небі, одразу стає солодко очам та приємно на душі.
Це, безумовно, дарує нову жагу до життя.
Перше знайомство з десертом, як і перше враження від поєднання природніх фарб вгорі — незабутнє.
МОЯ ПТАШЕЧКА
Чи варто завжди надавати перевагу досконалості?
В плані саморозвитку, дисципліни — так, а в контексті світобачення, думаю, що ні. Я завжди хочу вийти за рамки. Мені подобаються маленькі особливості та відмінності, я надзвичайно люблю оточення, дивитись як вирує життя, я надихаюся від цього.
Чому не можна звернути увагу на якусь дрібничку? Чому ми часто не помічаємо таких важливих деталей? Чому є речі які не сприймаються оточенням тільки через те, що вони інші?
Кожна історія особлива.
Мета проєкту Моя пташечка — за допомогою масштабованої і гіперболізованої форми об’єкта, донести його єство.
Для мене птах — це не тільки символ свободи і миру, а й пряме відображення гідності, спокою, честі та вірності. Це образ, за допомогою якого, можна підкреслити красу та витонченість у всьому оточенні, не тільки у загальноприйнятих ідеалах, а й у інших, проте, не менш важливих елементах.
Зображальний ряд та сюжет складається з метафоричних образів-символів, яскравої чистої барви та акцентної форми.
Мої птахи — відображення моєї душі. Птиця спостерігає за світом та надихається ним. В оточенні потрібно вислухати історію кожного, неважливо, наскільки це другорядний аспект, важливо, що все має значення.
Чесність людини — найцінніший скарб. У наших головах часто боряться два титани — один сміливий та впертий, інший — витончений та ніжний. Насправді, жоден з них нічого не вартий без унісону з суперником. Важко знайти та охарактеризувати себе, визначити чітку власну позицію, коли ти завжди посередник двох світів.
Своїм виглядом і думками хочеш донести свою вишуканість і зухвалість, но під певним впливом і бажанням відповідати стандарту, забуваєш про власну історію.
Маленькі дрібнички означають так багато. Природа найкращий творець, потрібно змиритися з цим та нарешті прийняти себе.
ПТАХ СПОСТЕРІГАЄ ЗА СВІТОМ
У РАЙСЬКІМ САДУ
"...аж коли навесні проросту я пахучим левкоєм
назбирай мого цвіту звари собі з мене чай"
Іздрик
Для мене сад завжди був ознакою спокою та душевної гармонії, місцем сили.
В дитинстві з бабцею, я мала можливість спостерігати на могутність природи та велич її краси.
Те ж і про бабин заквітчаний город, на якому вона дуже любила сіяти усілякі квіти. Довкола хатинки все вкривалось яскравими барвами. Різноманіття вражало, красиві та неповторні були усі.
Після важкої праці, кожного разу бабця збирала букет із власного квітника, як символ завершеної проробленої роботи на сьогодні. Щоразу композиції були різні. Бувало, що була присутня лише одна гілочка, но — букет. Такого не знайдеш у жодному пункті продажу. Хіба у ще однієї бабці на ринку, але це вже інша історія.
Із дитячих спогадів і створився проєкт — У райськім саду. Він складається із 12 живописних композицій які намальовані на полотні олійними фарбами. Кожен мазок пензля наповнений несамовитістю краси квітів із дитинства.
